Україна: вибори Президента України

В четвер брюссельські видання повідомляють про хід після виборчого процесу лише побіжно. Видання Європейського парламенту „Парламент” у власному огляді преси відсилає до ірландської газети „Айріш Таймс”, яка повідомляє, що Ю.Тимошенко залишається „невластиво мовчазною” в той час, як країна починає частково перераховувати голоси після недільних „серйозно критикованих президентських виборів”. Газета повідомляє, пише „Парламент”, що поширення набирає думка, що вимога перераховувати голоси у східних та південних регіонах тільки затягне політичну та економічну кризу, а також зашкодить політичному іміджу самої Тимошенко.

Електронне видання „ІюОбзервер” в четвер стисло інформує, що естонський президент Т.Х.Ільвс став першим лідером ЄС, який формально привітав В.Януковича з перемогою на виборах. ЦВК опублікувало в середу попередні результати, але переможена Ю.Тимошенко все ще має визнати поразку, повідомляє видання.

У другій половині дня „ІюОбзервер” у стрічці новин повідомив, що прем’єр-міністр Ю.Тимошенко вперше після трьох днів мовчанки після „очевидної” поразки з’явилася на людях. Вона відмовилася визнати поразку і натомість атакувала суперника за обман під час кампанії. Все ще очікується, що вона оскаржуватиме результати в суді, - інформує „ІюОбзервер”.

У друкованій версії журналу „Парламент”, що виходить раз на два тижні, розміщена стаття депутата Європейського парламенту латвійки Інез Вайдере (ЄНП), підготовлена до друку вочевидь напередодні другого туру виборів в Україні. В статті під заголовком „Схід Едему” йдеться про те, що ЄС має чітко підтвердити європейську перспективу України для того, щоб посилити мотивацію України йти європейським шляхом. Автор переконує, що більш тісна співпраця з ЄС допомогла б Україні і її новому президенту відновляти економіку, зміцнювати політичну та економічну систему, покращувати урядові інституції тощо. Європарламентар вважає, що для цієї ролі „Тимошенко видається більш підходящим кандидатом, що краще усвідомлює нагальність потреби у реформах і більш вмотивована їх реалізовувати”, але водночас зауважує, що все більш тісні відносини Тимошенко з Москвою та В.Путіним „залишають питання без відповідей”. В той час як противник помаранчевої революції В.Янукович, який підтримав РФ у її вторгненні до Грузії у 2008 р. та виступав за надання статусу другої державної мови російській мові, теж виступив, „хоч і обережно”, на користь більш тісних відносин з ЄС. Автор підсумовує, що Україні у будь-якому випадку необхідно продовжувати розвиток відповідно до демократичних цінностей помаранчевої революції, і висловлює сподівання, що політичні лідери держави зможуть об’єднатися самі та об’єднати електорат заради демократичної і економічно стабільної України.

,