Україна: вибори Президента України

Насамперед варто відзначити, що інтерес до виборів в Україні в ЄС є значним. Одразу після закриття виборчих дільниць телеканал “Євроньюз” пустив в ефір спеціальний репортаж, присвячений попереднім результатам українських виборів. Повідомлення про вибори в неділю також з’явилися на бельгійських радіостанціях та у щоденних газетах. Очікується, що впродовж тижня матеріали про вибори в Україні з’являтимуться в брюссельських тижневиках та іншій періодичній пресі.

Серед основних заголовків: „Янукович випереджує”, „Перемога виглядає більш переконливою для Януковича”, „Здається, що проросійський лідер опозиції В.Янукович виграв, але з мінімальним відривом” (Євроньюз), „Вузька перемога готує грунт для післявиборчої боротьби” (ІюОбзервер), „Проросійський Янукович очевидно виграє на виборах в Україні” (ЄврАктів), „Лідер опозиції заявляє про перемогу на виборах” (Інтернешинал Геральд Тріб”юн).

Серед основних моментів, про які повідомляють ЗМІ в очікуванні офіційних результатів, - це „поразка помаранчевої революції” та „повернення до Росії”. Варто зазначити, що переважна частина ЗМІ не вдається до глибокого аналізу ситуації, а користується загальновживаними кліше: „проросійський” Янукович, „невдаха” 2004 року, президентська суперниця „популістка” Тимошенко. Широко поширеною є теза, яку можна почути в коротких коментарях щодо виборів, що в Україні наступив черговий розкол: на прозахідну частину, яка віддала голоси Тимошенко, та на проросійську, яка проголосувала за Януковича. Водночас у більш ґрунтовних та розлогих матеріалах зазначається, що за останні п”ять років Тимошенко наблизилася до Москви, в той час як Янукович відомий використанням західних технологів для формування нового іміджу. „Впродовж цієї кампанії обидва кандидати Янукович та Тимошенко намагалися згладити власні позиції”, - пише Інтернешнл Геральд Тріб”юн.

Виборці не виявили ентузіазму щодо жодного з кандидатів, але, схоже, відчували, що Янукович, колишній прем”єр, який робив наголос на боротьбі з бідністю, мав кращі шанси на відновлення порядку, - повідомляє ЄврАктів.

Привертає увагу ЗМІ також факт, що на відміну від 2004 року, на вулицях немає людей, і навряд чи кандидатам вдасться зорганізувати масові протести. Відзначається, що Тимошенко вже не заявляє про вивід людей на вулиці у разі підтасовки результатів (ЄврАктів). Натомість залишається великий ризик судових справ: „Це та/або вуличні протести стануть поганою новиною для країни, що загрузла у політичний нестабільності” (Євроньюз). „Судові баталії ще більше збільшать фінансову кризу в країні та поставлять під сумнів її спроможність зберігати експорт російського газу до ЄС, а також зашкодять перспективам підписання угоди про асоціацію та ЗВТ з ЄС” (ІюОбзервер). ІюОбзервер також цитує міністра закордонних справ П.Порошенка, який у Мюнхені висловив сподівання на демократичну передачу влади до новообраного президента, відповідно до європейських демократичних стандартів, які стали частиною політичного життя України. Але обережено додав, як зауважує видання, що він сподівається, що не є „єдиним оптимістом” у цьому.

Щодо можливого розвитку відносин України з ЄС після президентських виборів, то станом на сьогодні ґрунтовних публікацій ще немає. „Результати президентських виборів в Україні відобразяться на майбутніх відносинах з ЄС”, - передає телеканал Євроньюз. Якщо Європа поводиться стримано, то про Росію, яка дала чітко зрозуміти, що прагне до тісніших взаємин з Києвом, цього сказати не можна, - вважає телеканал. У цьому зв”язку привертає до себе увагу стаття колишнього міністра закордонних справ Німеччини (1998-2005) Й.Фішера для „Проекту Синдикат” „Українська основа Європи”, надрукована напередодні виборів у тижневику „Нью Юроп”. Автор аргументує, що сьогоднішня поразка помаранчевої революції жодним чином не означає, що останні п”ять років минули дарма. Україна не стала „керованою демократію” російського зразку. Про ці досягнення, „особливо на теренах Східної Європи”, не можна забувати. Незважаючи на те, хто переможе на цих виборах, зараз немає загрози українській незалежності, на відміну від 2004-2005рр. Майбутнє цієї великої країни – дуже важливе для Європи. Відтак, аргументує Й.Фішер, „Європа не може дозволити собі емоційно розчаровану реакцію”. Потрібні натомість великі політичні та економічні інвестиції, тісна співпраця, наполегливість та терпіння. Розробляючи „нову східну політику”, ЄС має концентруватися насамперед на Україні, - пише Й.Фішер. Велику роль у цьому мають відігравати Німеччина та Польща.
Звернення в підтримку демократії в Україні Міністрів з європейських справ країн-членів К.Брайанта, М.Довгилевича, В.Хойера та П.Леллуша, попередньо надруковане в українському тижневику „Дзеркало тижня”, опубліковує також європейський провідний тижневик „Юропіан Войс”.

,